#новини
6 листопада 2026 року британська The Telegraph повідомила про переговори Росії та Ірану щодо постачання зенітних ракетних систем С-400. За словами високопоставленого іранського чиновника, Тегеран розраховує отримати зброю, якої добивається вже кілька років. Але у путіна є дві причини не поспішати: необхідність захищати російські об’єкти від українських ударів.
Автор: Олена Гунько
Днем раніше, 5 листопада, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаи зустрівся з путіним у Кремлі та передав особисте послання верховного лідера країни Моджтаби Хаменеи. Однак про його зміст, пов’язаний з С-400, The Telegraph дізналася від анонімного іранського джерела. Ні Москва, ні Тегеран офіційно не оголосили про укладення контракту.
С-400 «Тріумф» — система протиповітряної оборони, призначена для ураження літаків, безпілотників, крилатих ракет і деяких балістичних цілей. Це не одна ракета, а комплекс з радіолокаційних станцій, пускових установок, командних пунктів і різних типів ракет. Його ефективність залежить від кількості систем, підготовки розрахунків і взаємодії з рештою протиповітряної оборони.

Ірану така техніка потрібна після ударів Ізраїлю та США, що почалися 28 лютого 2026 року. Атаки серйозно ослабили іранську ППО, залишивши вразливими військові бази, об’єкти ядерної програми та командні структури. 3 листопада США знову вдарили по зенітних позиціях на острові Кешм в Ормузькій протоці. Американські офіційні особи назвали операцію обмеженою та оборонною.
Публічно Резаи розповідав про переговори щодо регіональної безпеки, післявоєнного устрою Близького Сходу та російсько-іранського газопроводу. Він також повторив вимогу Тегерана виконати сім умов перед відновленням переговорів з Вашингтоном і відкриттям Ормузької протоки — найважливішого маршруту вивезення нафти з Перської затоки. Згоди Путіна передати С-400 у цих заявах не було.
The Telegraph звертає увагу на навантаження, яке українська війна створює для російської протиповітряної оборони. Українські безпілотники та ракети атакують нафтопереробні заводи, військові аеродроми та інші об’єкти в глибині Росії. Москві доводиться розподіляти системи ППО між фронтом і захистом власного тилу.
За оцінкою аналітиків, тому Росія може не захотіти віддавати Ірану сучасні комплекси, потрібні їй самій. Але важливо розрізняти оцінку і доказ: підтвердженого рішення скасувати постачання С-400 саме через українські удари поки немає.
Обмеження російського експорту помітні і на іншому прикладі. Індія, яка замовила п’ять систем С-400 ще в 2018 році за 5,43 мільярда доларів, розраховує отримати останню лише в січні–лютому 2027-го, хоча раніше очікувала її в листопаді 2026 року. Причину цього переносу не можна без додаткових даних пов’язувати виключно з Україною.
5 листопада Financial Times розповіла про російські виробничі документи за 2024–2025 роки. У них вказано замовлення на 90 авіаційних пускових установок АПУ-Л для керованих ракет ЛМУР («Виріб 305»). Отримувач позначений кодом «К-10», який у російських експортних матеріалах відповідає Ірану. Такі установки призначені передусім для ударних вертольотів Мі-28. Документи підтверджують замовлення, але не доводять, що обладнання вже доставлено.
The Telegraph вивчила також матеріали закритого комітету іранського парламенту, підготовлені ще до лютневої війни. Їх автори пропонували посилювати військову співпрацю з Росією та Китаєм, розвивати власні ракети, безпілотники та ППО, одночасно зменшуючи залежність економіки від нафтових доходів.
НАновини вже розповідали про російські військові вантажі, що надходять Ірану через Каспійське море. Таким чином, питання про С-400 — частина більш тривалого співробітництва, а не несподіване звернення Тегерана до Москви.
Для ізраїльської авіації поява нових далекобійних систем в Ірані означала б необхідність враховувати додаткові радіолокаційні позиції та засоби перехоплення при плануванні операцій. Але С-400 сама по собі не здатна закрити все іранське небо: значення мають число поставлених комплексів, їх розміщення та стійкість до подавлення.
Є і політичне обмеження. За даними The Telegraph, Росія роками відкладала такі постачання, побоюючись наслідків для відносин з Ізраїлем та іншими країнами регіону. Тепер до цього додалася потреба самої Росії в ППО.
У вересні НАновини вже розбирали, чому дефіцит ракет і засобів протиповітряної оборони пов’язує військові потреби Ізраїлю, України та США. Можлива угода по С-400 показує зворотний бік тієї ж залежності: удари України по російському тилу здатні вплинути на те, наскільки швидко Іран відновить захист після ізраїльських та американських операцій.
На 8 листопада 2026 року публічно відомо про запит Тегерана та переговори в Кремлі. Підтвердження, що путін погодився продати С-400, немає.
Більше на НАновини – Nikk.Agency Новини Ізраїлю
– Стаття спочатку була опублікована на Read More – Новини Ізраїлю
Коротке гіперпосилання на цю сторінку, якщо комусь треба...
https://ukr.co.il/?p=13028
#новини #купкаізраїль